Цей вид податку в Україні є одним із місцевих зборів. Також він має назву податок на майно, що є нерухомим і відмінне від земельних ділянок. Об’єктами оподаткування найчастіше виступають житлові будинки, квартири та нежитлові приміщення.
У 2015 році було вирішено, що до оподаткування повинні бути віднесені всі об’єкти, що відносяться до нерухомості, незалежно від того, є вони жилими або нежилими. До першого виду можна віднести:
- будь-який будинок житлового типу (як приватний, так і багатоквартирний);
- всі прибудови до таких будинків;
- квартири;
- окремі кімнати, які відносяться до многосімейних або комунальних квартир;
- будинки на дачі або ділянці саду;
- будь-який котеджі.
До об’єктів нежитлового приміщення віднесли:
- готелі;
- офіси;
- торгові приміщення;
- гаражі;
- склади чи інші приміщення, що належать до промисловості;
- приміщення, де відбуваються публічні виступи;
- інші будівлі.
До об’єктів оподаткування було прийнято не додавати:
- будь-яку нерухомість, що належить до власності держави або яка належить їй частково;
- приміщення, що знаходяться в зонах відчуження;
- гуртожитки;
- приміщення, які визнаються непридатними до подальшого проживання;
- об’єкти, які мають прямий зв’язок з організаціями інвалідів;
- будівлі, які безпосередньо належать до виробництва;
- нерухомість, яка пов’язана з дітьми, чиї батьки були позбавлені прав, а також об’єкти, де проживають діти-інваліди з батьками-одинаками.
У 2017 році відбулися зміни, але незначні, серед яких можна виділити лише декілька:
- процентна ставка була змінена з 3% до 1,5%;
- тепер оподаткуванню підлягають усі об’єкти: як житлові, так і нежитлові;
- було проведено коригування повноважень місцевої влади, яка встановлює пільги;
- якщо квартира по розмірам більше 300 квадратних метрів, а будинок перевищує 500 квадратних метрів, податок піднімається до 25000 гривень за кожний з об’єктів.
Хто потрапляє до категорії платників цього виду податку
Платниками податку виступають всі суб’єкти, у кого у власності знаходиться нерухомість на території України – це не тільки фізичні і юридичні особи, але і нерезиденти.
Якщо певної нерухомістю володіє відразу декілька власників, то закон передбачає ряд варіантів виявлення платника податків:
- якщо об’єкт знаходиться в рівній частки у кожного, то податок сплачується в залежності від частки;
- при знаходженні об’єкта в загальній власності, але при відсутності поділу на частки платник податків вибирається за загальним погодженням;
- коли об’єкт знаходиться у власності, але при цьому розділений, то кожен сплачує податок, виходячи із своєї частки.
Які є пільги
Податок на нерухомість, як і багато інших, передбачає кілька варіантів пільг, які зменшують його для деяких з суб’єктів. Швидше за даний вид варто називати не пільгою, а визначенням розміру житлової території, яка не відноситься до категорії оподаткування. Законом було встановлено кілька розмірів, які відносяться до податку або зменшують податкову базу певним фізичним особам:
- сумарна пільга на квартиру становить 60 квадратних метрів;
- на житловий будинок – 120 квадратних метрів;
- якщо у власності є два об’єкти різного типу, то цей показник збільшується до 180 квадратних метрів.
Даний вид оподаткування відноситься до місцевого, саме тому процентна ставка встановлюється місцевими органами, але він не повинен перевищувати 1,5 % від мінімальної оплати праці, яка встановлена в Україні за кожен квадратний метр.
Також саме цей податок не входить в категорію обов’язкових, на відміну від оподаткування на землю, тому якщо місцева рада не прийняла рішення встановити ставку податку, то в поточному році він не оплачується.
Як проводиться розрахунок
Розрахунки по податках на нерухомість здійснюються податковими органами. Вже після документ направляється до фізичній особі у вигляді простого повідомлення терміном до 1 липня. Якщо виникає незгода, суб’єкт має право на заперечення, але, щоб це було можливим, потрібно звернутися до служби за місцем вашої реєстрації або проживання, де і проводиться звірка даних:
- розмір всій площі, яка знаходиться у власності;
- об’єктів як житлового, так і нежитлового призначення, що належать до власності;
- право на одержання пільг;
- перерахунок загальної суми.
Якщо виникає така ситуація, що дані, які перебувають у спеціалізованих органах, не відповідають наданими платником податків, здійснюється повний перерахунок суми, після чого йому вручається нове повідомлення, а перш за вислану вважається скасованим.
Строки податку на нерухомість
Як і багато інших, цей вид податку має свої певні терміни, які були встановлені Кодексом для своєчасної оплати. Фізичні особи зобов’язуються сплатити протягом 60 днів після отримання повідомлення; юридичні особи можуть вносити кожен квартал певні внески до закінчення 30 днів чергового квартального звіту.