Під час прийняття нового сімейного кодексу України законодавці передбачили в ньому такі моменти, що не потребують доказів, і наявність факту незалежно від зовнішніх обставин, таких як:
- якщо дитина народилася в шлюбі, то батьками його є чоловік і дружина, які перебувають у шлюбі, і саме ці люди повинні бути внесені до свідоцтва про народження нового громадянина, як батьки;
- майно, яке було «нажито» чоловіком і дружиною під час перебування в шлюбі, є спільно нажитим, незалежно від того, що один з них через навчання, ведення побуту або відпустки по догляду за дитиною та іншого і не мав самостійного заробітку.
Ці презумпції мають важливе значення з юридичної точки зору з огляду на те, що доказ правоти чи хибності лягає на сторону, яка стверджує інше положення речей.
За твердженням одного з розробників даного законодавчого документа в одному зі своїх коментарів, дане положення речей виносилося на обговорення на пленарному засіданні Верховної Ради при доданні цієї презумпції в сімейний Кодекс і були зроблені наступні висновки.
Спільно нажите майно є матеріальною складовою фортеці шлюбу, базою для здійснення подружжям різних соціальних функцій, таких як народження і виховання дітей. У свою чергу, такі вислови, що дружина ніде не працює, є помилковими, з огляду на те, що ведення побуту і виховання дитини є такими ж важливим заняттями, як і робота на виробництві.
Презумпція спільно нажитого майна означає, що нікому з подружжя не потрібно доводити свої права на матеріальні цінності, які були придбані в шлюбі. Згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу, власність автоматично належить їм в рівних частках незалежно від того, на кого було зареєстровано в технічному паспорті та інших документах БТІ, а також в Держреєстрі.
Точка зору Верховного суду
У свою чергу, Верховний Суд України сформував свій висновок, який фактично суперечить всьому викладеному вище, і при поділі майна необхідно буде доводити і приводити додаткові факти придбання даної власності під час шлюбу. Посилаючись на Постанову Верховного Суду, спільно нажите майно повинно відповідати двом критеріям:
- час придбання власності (час перебування в шлюбі);
- джерела доходів, за які було здійснено дане придбання.
Докази, що майно є спільно нажитим, лягає на заявника по розділу. Цей висновок Верховного суду є обов’язковим до виконання всіма національними судами та особами.
При цьому виконанні стає набагато складніше розділити майно в судовому порядку з огляду на те, що обов’язково необхідно довести, що ви брали участь працею і засобами і маєте безпосереднє відношення до придбання даної власності, в іншому випадку вона не може бути трактована як спільно набута лише через того, що було придбано під час перебування в шлюбі.
При обліку більшості випадків з судової практики випливають висновки, що без детальних підготовчих робіт і збору доказової бази всього однієї презумпції тому чоловікові, який вирішив розділити майно, недостатньо і доведеться докласти максимум зусиль, а також залучити фахівця для доказу, перенесеного Верховним судом України на таку особу.